
У пізньому есеї «Невпокій в культурі» (1930), одному з найвідоміших, але й найскладніших своїх творів, Зиґмунд Фройд (1856–1939) досліджує динамічні та афективні основи процесу культури. В парадигмі «другої теорії потягів» та «другої топіки» — структурної теорії психічного апарату — він переосмислює і водночас поглиблює свої давніші міркування про виникнення і логіку культури й цивілізації. Концептуальним ядром є спостереження: розвиток культури неминуче пов'язаний з наростанням почуття провини. Пильно простежений також метапсихологічно виснуваний взаємозв'язок між культурно зумовленою відмовою від задоволення потягів, усамостійненням потягу смерті і вивільненням внутрішньої деструктивності. «Невпокій в культурі» — один із найзначущіших психоаналітичних внесків до культурної антропології та один із найвпливовіших творів сучасності.
| Основні атрибути | |
|---|---|
| Виробник | Видавництво |
| ISBN | 978-617-629-665-2 |
| Рік видання | 2021 |
| Кількість сторінок | 120 |
| Користувальницькі характеристики | |
| Автор | Зигмунд Фрейд |
| Папір | Офсетний |
| Рік першого видання | 1930 |
| Видавництво | Апріорі |
| Ілюстрації | Немає ілюстрацій |
| Оригінальна назва | Civilization and Its Discontents |
| Перекладач | Юрко Прохасько |
| Палітурка | Твердий |
| Серія книг | Споконвічна мудрість |
| Тип | Паперова |
| Формат | 150х220 мм |
| Мова | Український |