
Магічним числом роману «Біля карети під мертвим лисом» є вісім. Можливо, тому що вісімка нагадує спіраль ДНК, або клепсидру, або й стрічку Мебіуса, що символізує якщо не безкінечність, то принаймні безперервність. Тож не дивно, що головними героями твору власне і є генетичні лінії, часові тріщини та безперервна боротьба за приватне «я» та національне «ми». Зітканий, наче павутина з часточок часопростору, із вигаданих та реальних історій, посипаних дрібкою літературної магії, роман є не текстом-стрічкою, якою прикрашали коси дівчата, а, радше, «ловцем снів», прадавнім амулетом. У центрі цього амулету-вісімки українська аристократія – забута, втоптана в багно, розтерта на порох, проте вона, наче фенікс, щоразу постає із попелища в боротьбі за честь та гідність.
| Основні атрибути | |
|---|---|
| Виробник | Видавництво |
| Кількість сторінок | 176.0 |
| Рік видання | 2021 |
| ISBN | 978-617-614-311-6 |
| Користувальницькі характеристики | |
| Автор | Максим Дупечко |
| Папір | Офсетний |
| Видавництво | Видавництво 21 |
| Ілюстрації | Немає ілюстрацій |
| Література по періодах | Сучасна література |
| Палітурка | Твердий |
| Під редакцією | Інга Кейван |
| Тип | Паперова |
| Тираж | 1000 |
| Формат | 145х200 мм |
| Мова | Український |