
Травень, 1992 року. Молодій боснійці С. двадцять дев’ять років, вона освічена, красива, має власний будинок і роботу вчительки у невеликому містечку. Має друзів і нормальне життя. А тоді одного дня у її двері стукає сербський солдат.
Березень 1993 року. Виснажена і зневірена емігрантка народжує у Швеції дитину. Втім, на відміну від інших новонароджених у палаті, у цього немовляти немає імені, країни, мови чи батька, натомість є багато батьків, безлика маса солдатів, які ґвалтували С. у «жіночій кімнаті» концтабору.
«Ніби мене нема(є)» — це приголомшливий роман про масові випадки насилля над жінками під час війни у Боснії, заснований на реальних свідченнях жертв, на невигаданих історіях та болючих травматичних спогадах жінок, із якими спілкувалась Славенка Дракуліч.
| Основні атрибути | |
|---|---|
| Виробник | Комора |
| ISBN | 978-617-7286-65-2 |
| Рік видання | 2020 |
| Кількість сторінок | 224 |
| Користувальницькі характеристики | |
| Автор | Славенка Дракуліч |
| Папір | Офсетний |
| Вага | 250 |
| Видавництво | Комора |
| Ілюстрації | Немає ілюстрацій |
| Література по періодах | Сучасна література |
| Оригінальна назва | Kao da nisam tamo |
| Перекладач | Ірина Маркова |
| Палітурка | Твердий |
| Тип | Паперова |
| Тираж | 1000 |
| Формат | 135x205 мм |
| Мова | Український |