Книга Довгий шлях до свободи

Рік тому один із ініціаторів видання шукав в англійському оригіналі потрібну цитату, знайшов і так захопився, що прочитав усю книжку, яка виявилась справжнім одкровенням. І зміст автобіографії одної з найвизначніших постатей ХХ століття, і простий стиль викладу, яким розповідають вистраждану правду, – вразили настільки, що вирішили перекласти і видати мемуари південноафриканського лідера українською. Ця книга, за відгуками літературних критиків, є інструкцією, яку слід прочитати кожній живій душі; серйозною розповіддю про життєвий шлях і справу життя, чудовим розкриттям внутрішнього світу чоловіка, який у своїй країні став поєднанням Вашингтона, Лінкольна й Ганді в одній особі. До пантеону найвизначніших постатей сучасної історії Мандела увійшов завдяки відданій боротьбі за свободу свого народу. Саме їй великий політик присвятив довге повне випробувань життя, вершиною якого стало президентство в демократичній, вільній від апартеїду Південно Африканській Республіці та Нобелівська премія миру 1993 року, яку отримав разом з останнім білим президентом ПАР Фредериком де Клерком «за роботу з мирного повалення режиму апартеїду та закладання підвалин нової демократичної Південної Африки».

Для кого ця книга?

Для якнайбільшого кола читачів, які прагнуть розширити власне уявлення про свободу і ціну, яку за неї сплатили інші народи.

"Перчинка" книги

У своїй третій книзі Нельсон Мандела відверто описує ініціацію африканських хлопчиків, побут і злидні свого дитинства, навчання й одруження, народження і смерть своїх дітей, жах самотності в’язня на острові Роббен і вистраждану Свободу. Життєвий досвід та погляди Нельсона Мандели як ніколи актуальні в контексті нинішніх українських реалій, бо «правда полягає в тому, що ми ще не вільні, ми просто здобули свободу бути вільними, право не бути пригноблюваними ...справжнє випробування нашої відданості свободі лише починається». Нельсон Мандела (18 липня 1918 – 5 грудня 2013) – південноафриканський правозахисник, юрист, політик, президент Південно-Африканської Республіки (1994 1999 рр.). Мандела був першим президентом ПАР, обраним на демократичних, не сфальсифікованих виборах. До свого президентства – лідер Африканського Національного Конгресу. Був засуджений і ув'язнений за участь у підпільній збройній боротьбі. Впродовж 27річного ув'язнення Мандела став усесвітньо відомим борцем з південноафриканським апартеїдом. У 1996 році під його керівництвом була прийнята нова конституція, здійснено ряд реформ, зокрема в сфері освіти, для подолання соціальної та економічної нерівності в Південній Африці. Отримав понад сотню нагород світового масштабу за чотири десятиліття громадської і політичної діяльності.