
Василь Симоненко (1935—1963) — український поет-шістдесятник і журналіст — пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до Украïни, ïï безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка. До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
| Основні атрибути | |
|---|---|
| Виробник | Folio |
| ISBN | 978-966-03-7138-5 |
| Рік видання | 2020 |
| Кількість сторінок | 409 |
| Користувальницькі характеристики | |
| Автор | Васильський Симоненко |
| Папір | Книжкова |
| Видавництво | Фолио |
| Ілюстрації | Немає ілюстрацій |
| Література по періодах | Література XX ст. |
| Палітурка | М'який |
| Серія книг | Для слабозорих |
| Тип | Паперова |
| Формат | 225х325х30 мм |
| Мова | Український |