
Одного разу Яна сідає у потяг «Рахів — Київ» і знайомиться з дідусем. І, попри зупинки у маленьких селищах, гамір нових пасажирів плацкарту й фізичну втому, дівчина все уважніше слухає Василя Васильовича. Його історія, неначе намистини, нанизується на нитку спогадів її власного життя.
Чи зустрінуться вони знову? Чому гірські маршрути, пейзажі й нічний ліс — незамінні ліки проти власних травм? Напевно, ці відчуття знайомі кожному — такі особисті й невимовлені… Але що станеться, якщо про них заговорити вголос?
Десь серед темного лісу на останніх відсотках заряду телефону, що слугує ліхтариком, дівчина йде вперед, попри виснаження й біль у ногах, цитуючи Ліну Костенко: «Цей ліс живий, у нього добрі очі». Бо вона вірить у світло і не втомлюється шукати його серед людей.
| Основні атрибути | |
|---|---|
| Виробник | ADM |
| ISBN | 978-617-8362-05-8 |
| Рік видання | 2024 |
| Кількість сторінок | 224 |
| Користувальницькі характеристики | |
| Автор | Світла Білоусова |
| Папір | Офсетний |
| Видавництво | Лабораторія |
| Ілюстрації | Немає ілюстрацій |
| Палітурка | М'який |
| Тип | Паперова |
| Формат | 145х215 мм |
| Мова | Український |