Бомжі Донбасу. Homo Profugos — повість-міф із териконів
Що, коли виживання перетворюється на утопію
У центрі — четверо безхатченків з Макіївки, які натрапляють на стародавню книгу з альтернативною історією Донбасу. Один момент — і ти вже не знаєш: це реальність чи вигадка? Олексій Чупа майстерно плете межу між «чорним реалізмом» і фантазією, пропонуючи читачеві самому вирішити, де правда.
Жанр і аудиторія
Сучасна пронизлива проза зі світоглядним підґрунтям. Ідеальна для тих, кому цікаво, як історія накладається на міф і буденні реалії Донбасу. Вікова категорія — 16+, для допитливих людей, що шукають глибину і символізм навіть у простих речах.
Чому цей том має бути у вашій колекції
- Синтез реалістичності і утопічного альтернативного мислення — саме те, що змушує розмірковувати після останньої сторінки.
- Автор з Донеччини, який вдало вплітає регіональні мотиви в українську історію від Хрещення Русі.
- Підзаголовок Homo Profugos дає глибину: вигнанність, пошук дому, витоки ідентичності.
- Книга увійшла до серії «Свіжа проза» та отримала визнання (Книга року ВВС-2014).
- Чупа веде мову жорстку й ніжну водночас — як світло в темному підземеллі Донбасу.
Роман поєднує реалізм та утопію. До товариства україномовних макіївських безхатченків потрапляє книга з альтернативною історією про державу, яка існувала тисячу років тому. Автор намагається вписати Донбас в контекст української історії з часів Хрещення Русі.
Та чи варто покладатися на очікування очевидного?
Очікування мають здатність не справджуватися. Особливо — очікування очевидного. А цілком очевидним видавалось би, що в період, коли доля цілої країни вирішується на територіях довкола Донецького басейну, книжка автора з Макіївки під назвою «Бомжі Донбасу» виявиться гостросоціальною публіцистикою або ж т. зв. «чорним реалізмом». Певну неоднозначність вносить хіба підзаголовок «Homo Profugos» (людина-вигнанець, бурлака), формально дублюючи назву, а по суті — маркуючи текст латиною, що може слугувати своєрідним фейс-контролем на вході в романний простір. Латина немов застерігає: не все тут так просто, як видається, а отже, не варто надто покладатися на очікування очевидного.
- Юрій Іздрик
Є книжки, які мають почитати всі. «Бомжі Донбасу» — серед них. Написана у 2012 році і пророча до дрижаків.
- Катерина Зарембо