«Григорій Сковорода. Портрет без ретуші» — жива правда про великого філософа
Петро Кралюк створює не ідеалізований, а чесний і людяний образ Григорія Сковороди — мислителя, який став символом української духовності. У книзі «Григорій Сковорода. Портрет без ретуші» автор поєднує історичні факти, тексти самого філософа, листи, сучасні інтерпретації та власні роздуми, щоб показати, яким був Сковорода поза легендою.
Про що книга
Це дослідження й водночас оповідь про людину, що випередила свій час. Кралюк показує Сковороду не лише як мандрівного мудреця, а як людину з живими сумнівами, пристрастями та переконаннями. Його свобода мислення, критичність і духовна незалежність розкриваються в історичному контексті XVIII століття, коли Україна шукала свій шлях між імперіями.
Чому варто прочитати
- Автор знімає з образу Сковороди міфологічний наліт, повертаючи його в реальність.
- Поєднання наукової глибини з живим, зрозумілим викладом.
- Нове осмислення філософії свободи, щастя й самопізнання.
- Книга, що допомагає відчути Сковороду не як постать із підручника, а як сучасника кожного мислячого читача.
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт із історії культури України, зокрема, її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, що різниться від загальноприйнятої. Його перу належить низка романів і повістей, де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств і козацтва в історії України. У видавництві «Фоліо» виходили дослідження Петра Кралюка про Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Ярослава Мудрого, Петра Конашевича-Сагайдачного, Миколу Гоголя та Чорну раду.
У праці «Григорій Сковорода. Портрет без ретуші» науковець розглядає діяльність найвідомішого й найбільш шанованого українського філософа Григорія Сковороди. На сторінках видання той постає справжнім, реальною людиною, а не іконою, яку намагалися з нього малювати радянські й українські дослідники. Автор спростовує багато мітів про Сковороду, і показує, що на їхнє існування немає й не було жодних підстав. Філософ був аполітичним, сином свого часу, коли реальністю було існування імперських, а не національних держав. Не демонстрував Сковорода й української етнічної свідомості, що не вписується в наші уявлення про одного з українських національних героїв.
Освіту отримав у Києво-Могилянській академії, хоча й не закінчив її. Співав у придворній капелі при імператорському дворі, де складав духовні пісні. Сковороду можна опосередковано зачислити до мандрівних дяків, які були популярними у той час. Він багато учителював, зокрема, в селі Коврай неподалік від Переяслава і Харкові.