«Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» — книга, яка не лікує, але точно не залишає наодинці
Коли не видно виходу — потрібен хтось, хто скаже: «Я теж так почувався»
Ця книга — не підручник і не «чарівна пігулка». «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» — це чесна, жива і зворушлива розповідь про досвід ментальних труднощів, написана без осуду, пафосу чи порад «згори». Автор щиро говорить про панічні атаки, безсонні ночі, думки, які складно висловити вголос — і в цьому найбільша цінність книги. Вона допомагає не відчувати себе дивним, слабким чи «неправильним».
Для кого ця книга?
Для підлітків, молоді та дорослих, які стикалися з тривогою, емоційним вигоранням або депресією — у собі чи в близьких. Для тих, хто хоче краще зрозуміти, що коїться «по той бік» усмішки. І для тих, кому потрібна тиха підтримка без зайвих порад.
Чому варто прочитати саме цю книжку
- Написана просто, відверто і з глибокою емпатією.
- Допомагає побачити свої емоції, назвати їх і прийняти.
- Пояснює, як працює тривожність і депресія без складних термінів.
- Сприяє внутрішньому діалогу, саморефлексії та першому кроку до допомоги.
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» — це книга, яка стає другом у темні дні. Вона не дає відповідей на все, але допомагає зробити перший крок до себе. Це книжка, яку хочеться подарувати тому, кого любиш. І залишити собі — про всяк випадок, коли знову стане важко.
Книжку Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові» присвячено тривожності, депресії, соціальним фобіям, різним психічним розладам, які більшою чи меншою мірою впливають на звичний спосіб життя людини в соціумі. Вона не вилікує вас від неприємних станів, але допоможе зрозуміти — жити з ними можливо. Усі ми, стверджує автор, є тривожними, і в цьому немає нічого надзвичайного. Головне — зрозуміти, що тривога супроводжує нас усе життя й відіграє свою важливу роль у нашому існуванні.
Володимир Станчишин — психолог-психотерапевт. Навчався психології у Львівському національному університеті імені Івана Франка та Українському інституті когнітивно-поведінкової терапії. Практична історія знайомства з психологією почалася у Спільноті «Лярш-Ковчег», де Володимир працював з людьми з розумовою неповносправністю. Перша робота психологом була в Центрі Емаус при Українському католицькому університеті, де він супроводжував батьків, що мають дітей з особливими потребами. Пізніше Володимир очолював Центр психічного здоров’я у Львові у Шпиталі імені Митрополита Шептицького, який своїм завданням ставив допомогу хлопцям, що повертаються із зони бойових дій. У 2019 разом з колегою Катериною Ковалишин заснував та очолив Центр психічного здоров’я «Лабораторія змін».